|
Ганна Андріївна Горенко (Анна Ахматова) народилася 11 (23) червня 1889 в Одесі— 5 березня 1966, Домодедово, Московська область, РРФСР — російська поетеса, письменниця, літературознавець, літературний критик, перекладач. Окрім художньої творчості, Ахматова відома своєю трагічною долею. Хоча сама вона не була в ув`язненні або вигнанні, репресіям були піддані двоє з трьох її подружжя (Н. С. Гумилев убитий в 1921, Н. Н. Пунин загинув в таборі в 1953 р.) і єдиний син Л. Н. Гумилев (провів в ув`язненні в 1930—40-х і в1940—50-х рр. більше 10 років).
Досвід дружини і матері «ворогів народу» відображений в одному з найбільш відомих творів Ахматової — поемі «Реквієм». Визнана класиком вітчизняної поезії ще в 1920-і рр. Ахматова піддавалася цензурі і цькуванню (включаючи «персональну» ухвалу ЦК КПРС 1946 р.) і померла в убогості, багато її творів не було опубліковано не тільки за життя, але і протягом більш ніж двох десятиліть після її смерті.
Народилася в районі Одеси Великий Фонтан, в сім`ї інженера-механіка флоту у відставці. У 1890 році сім`я переїхала в Царське Село. Перший вірш опублікований в 1911 році. В молодості примикала до акмеїстів (збірки «Вечір», 1912, «Чіткі», 1914). Характерними рисами творчості Ахматової можна назвати вірність етичним основам буття, тонке розуміння психології відчуття, осмислення загальнонародних трагедій XX століття, зв`язане з особистими переживаннями, тяжіння до класичного стилю поетичної мови. Автобіографічний цикл віршів «Реквієм» (1935-40; опублікований 1987) — один з перших поетичних творів, присвячених жертвам репресій 1930-х років.
У «Поемі без героя» (1940—1965, повністю опублікована в 1976) — Ахматова спробувала відтворити епоху «срібного століття» російської літератури. Окрім поетичних творів, перу Ахматової належать статті про творчість А. З. Пушкіна, спогади про сучасників.
Померла в Домодедово (Підмосков`я), похована в Комарово, під Санкт-Петербургом.
| 
